Навчити дітей читати – одне з найважливіших завдань вчителя першого класу. Читання – дуже складний процес його неможливо визначити одночасно. Та навчити по справжньому добре читати не просто.
Свою роботу з першокласниками починаю з того, що виявляю рівень наявних у них знань про навколишній світ, умінь читати й розв'язувати задачі, яких вони набули в дитячому садку чи вдома, як уміють дотримуватись правил співжиття в колективі. І вже з перших же днів приступаю до справи значно складнішої – вивчення кожного учня як індивідуальності, із його внутрішнім світом, уподобаннями, певними уявленнями про себе та свої можливості.
Сучасною наукою і практикою встановлено величезне значення початкового періоду у навчанні школярів не тільки для успішного оволодіння ними у майбутньому знаннями основ наук, а й для формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості. Життя висуває на перший план педагогічні та психологічні проблеми розвитку людини як особистості, пробудження її творчих можливостей, творчих здібностей.
Перші дні перебування в школі викликають великий інтерес у дітей: їм дуже цікаво слухати розповіді вчителя, виконувати різні письмові завдання, розв'язувати задачі і приклади.
До першого класу приходять діти з різними рівнем підготовленості. Одні знають букви, другі читають по складах, треті вже вміють цілими словами. Але є й такі, які не відвідували дитячий садок, а батьки не готували їх до шкоди. Здебільшого, через деякий час і ці малюки наздоганяють своїх товаришів у навчанні. Їм важче навчатися читати, набрати потрібний темп читання.
Саме на основі цих фактів я і обрала тему своєї роботи.
У своїй роботі хочу запропонувати аспекти багатогранної проблеми читання, прагнучи не тільки сформулювати принципові положення, а й запропонувати систему вправ і завдань на вироблення та вдосконалення навичок читання у той період навчання, коли школярі вже пройшли буквар.
Зупинюсь на обох різновидах читання: вголос і мовчки, яку роль відіграють ці два різновиди читання? Читання вголос має значні переваги. Воно сприяє виробленню навички літературної вимови, формує вміння правильно інтонувати речення. Однак відомо, що людина в житті більше користується читанням мовчки. Безумовно, я в однаковій мірі працюю над цими двома різновидами читання, бо розумію, що нормальною швидкістю читання вголос слід вважати таку, що відповідає звичайній швидкості усного мовлення людини, а швидкість читання мовчки має бути вищою, ніж читання вголос. Спочатку трохи вищою, потім — удвічі, а дехто може досягти й більшої швидкості.
Вважаю, що в першому класі цієї мети досягну, коли читання із складної навчальної проблеми перетворюватиму на елемент цікавої гри.
НАВИЧКИ ЧИТАННЯ ТА ЇХ РОЗВИТОК
У кожному класі особлива увага звертається на вдосконалення навичок свідомого, правильного, виразного та швидкого читання. Названі якості тісно взаємозв'язані. Процес їх формування у школярів відбувається не одночасно. Але в 2 – 3 класах треба добитися, щоб кожний учень у кінці навчального року вільно читав слова, причому правильно, виразно і швидко, відповідно до програмних вимог.
Правильним читання учня можна вважати тоді, коли він безпомилково вимовляє всі звуки рідної мови, ставить наголос у словах, не повторює окремих звуків, складів, чітко вимовляє закінчення слів, не пропускає слів у рядках і самих рядків.
Педагог веде облік цих помилок в учнів і намічає в кожному окремому випадку необхідні методи і прийоми їх виправлення.
Основні методичні прийоми навчання читати правильно такі: читання вчителем, читання учнів; пояснення вчителя, аналіз і виправлення помилок, вправляння у читанні слів, словосполучень, речень з дошки перед опануванням цілого тексту.
Для поліпшення правильного читання потрібні вправи на розвиток чіткості вимови: промовляння групи голосних, приголосних звуків, складів, читання слів з цими звуками, речень, скоромовок, прислів'їв. Ці вправи розвивають рухливість мовленевого апарату. Відомо, що діти часто недостатньо відкривають рот і артикулюють звуки. Тому, щоб запобігти монотонності, неточності вимови, доцільно пропонувати своєрідну розминку перед читанням.
1. Артикуляційні вправи.
***
"Улянка учиться у школі.
Читати вміє і писати
Улянка - знають всі удома –
Учителькою хоче стати."
***
"Шиє Люба, вишиває,
Шубку ляльці дошиває.
Шапку, шарф і шаровари
Шити мама помагає."
***
"Сіло сонце на сосну.
Сонно мовило: "Засну!"
Сосни сонечко гойдали.
Сосни сонечко благали
- Сонце, сонечко, не треба
Стане темно нам без тебе!"
***
"Пекар півень у пекарні
Пік перепічки прегарні:
І пшеничні пампушки,
І препишні пиріжки.
Пригощайтеся!"
2. Чистомовки.
***
"На-на-на - ми піймали лина.
Ну-ну-ну - я козу тягну.
Но-но-но - підемо в кіно.
Не-не-не - яблуко смачне.
Ні-ні-ні - сонце у вікні.
Ни-ни-ни - червоні кавуни."
***
"Ва-ва-ва - ми вчимо слова.
Ву-ву-ву - пісню знаємо нову.
Ви-ви-ви - котика злови.
Ве-ве-ве - корабель пливе,
Ві-ві-ві - зошити нові."
***
"Са-са-са - укусила ніс оса.
Су-су-су - заплету тобі косу.
Си-си-си - води мені принеси.
Сі-сі-сі - вся травичка у росі."
***
"Па-па-па - рисова крупа.
Пи-пи-пи - яблука купи.
Пі-пі-пі - миші у снопі."
3. Скоромовки.
*** "Соловей солов'ят від сонечка заслонив."
*** "Хитру сороку спіймати морока.
А на сорок сорок, сорок морок!"
*** "Гуска грає на гітарі
Ґелґотить гусак гагарі
Горобець гукає грака.
Ґава гатить гопака."
*** "Черепаха чаювала
Чаплю чаєм частувала."
4. Вправи на розвиток фонематичного слуху. (Який звук чується найчастіше?)
***
"Журавлі й журавленята
Журно жебонять вгорі.
Час уже їм відлітати
До весни в чужі краї."
***
"Алла, Ася та Андрійко
Дуже люблять апельсинку
Апельсинка запашна
Тане в ротику сама."
***
"Осел по вулиці гаса –
Осла ужалила оса.
Ой! Боляче! Отож, малята,
Осу і вам не слід чіпати."
***
"Три лисички, три сестрички
Миють лапки, миють личка.
Не виводить тато-лис
Їх немитими у ліс."
Правильності читання сприяють вправи на вироблення уваги до слова, до його частин: читання слів зі спільним коренем; з різними коренями, але однаковим префіксом (чи суфіксом, закінченням); читання слів, які відрізняються одним звуком
Тінь – лінь балка – білка тік – так
Бак – мак сом – сам річка – нічка
Діти – віти міст – піст мило – шило
Лин – тин млин – клин рак – лак
Вода – водяний мороз – морозний сад – садовий
Прибіг – приніс – привів – прибив
Лі – (літак, літо, лісок, лікар)
Мі – (мішок, місток, місяць, місто)
Кі – (кіно, кільце, кінець, кілограм)
Запобігають помилкам попередні кількаразові прочитування важких слів, словосполучень, громіздких речень, що трапляються у тексті ( краще виписати їх на дошку). Ефективною є форма самопідготовки учнів до правильного читання частини тексту з наступною взаємоперевіркою: учень читає текст сусідові, той стежить за правильністю. Потім ролі міняються.
Вправи з картками, де записані слова для миттєвого сприймання, розширюють поле читання, від якого значною мірою залежить швидкість.
Швидкість читання поліпшується вправами на розвиток оперативної пам'яті, периферичного зору, вдосконалення здатності передбачати слова на основі букв, що входять до їх складу, передбачати зміст твору за заголовком: початком і кінцем; заголовком та опорними словами; заголовком та ілюстраціями твору. У ході опанування швидкочитання учні вчаться коректувати і власний психофізичний стан, що теж дуже важливо.
Діти навчаються швидко читати за допомогою серії таблиць, спрямованих на доведення до автоматизму певних навичок – складових досконалого читання. Система роботи з таблицями допомагає не лише оволодіти високою технікою ознайомлення з текстами, а й спрямована на виховання людини, закоханої у книгу, в рідну мову, знавця літературної спадщини свого народу.
Розглянемо таблиці для навчання першокласників швидкого читання.
За основним положенням цієї методики першокласники не називають літер - "бе", "ве", "ге", - а тільки звуки. Завдяки цьому їм легше зливати букви в склади та слова. Особливістю такої роботи є й те, що спочатку діти засвоюють голосні, що дає змогу читати з першим же вивченням приголосних всі існуючі у мові склади. Техніка навички відпрацьовується за двома таблицями доти, поки дитина не навчиться автоматично зливати голосні та приголосні.
Таблиця 1. "Читаємо самі" – основна. Вона вводить у техніку читання. Для зручності користування поділяється на три частини літери розташовані в алфавітній послідовності: голосні – горизонтально, приголосні - вертикально. На перетині голосної та приголосної знаходяться два склади: відкритий і закритий. Якщо ж складу не існує - порожня клітинка. Один примірник має кожна дитина, другий в учителя на дошці.
Табл. 1
А
БА
|
Е
БЕ
|
Є
БЄ
|
И
БИ
|
І
БІ
|
Ї
|
О
|
У
|
Ю
|
Я
| |
БЇ
|
БО
|
БУ
|
БЮ
|
БЯ
|
Б
| |||||
АБ
|
ЕБ
|
ЄБ
|
ИБ
|
ІБ
|
ЇБ
|
ОБ
|
УБ
|
ЮБ
|
ЯБ
| |
ВА
|
ВЕ
|
ВЄ
|
ВИ
|
ВІ
|
ВЇ
|
ВО
|
ВУ
|
ВЮ
|
ВЯ
|
В
|
АВ
|
ЕВ
|
ЄВ
|
ИВ
|
ІВ
|
ЇВ
|
ОВ
|
УВ
|
ЮВ
|
ЯВ
|
Робота з табл.1 дає змогу прискорити темп читання удвоє, оскільки школярі навчаються сприймати і називати не окремі букви, а склади як єдине ціле, усвідомлюють його структуру. Визначають закономірність розташування складів, що сприяє розвитку пам'яті, логічного мислення.
Згодом на основі цієї таблиці організовуються ігри:
1. Знайди заданий вчителем склад.
2. Склади слова з двох, трьох, чотирьох літер (ми, рік, біб, тиша) або складів (Вова, баба, роса)
3. «Хто перший?» Змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок чи стовпчик: хто швидше закінчить.
Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей, допомагають формувати позитивне ставлення до уроків читання.
Після того, як учні опанують таблицю 1, переходимо до роботи з таблицею 2.
Вона, як і попередня, служить для відпрацювання техніки читання прямих та обернених складів і використовується виключно для урізноманітнення форм роботи. Це, по суті дидактична гра, яка називається "Літак. Парашут."
Табл. 2
А Е Є И І Ї О У Ю Я
Б Б
В В
Г Г
Д Д
|
Вчитель посуває указку від приголосних ліворуч до голосних угорі - "літак" підіймається, учні читають відкриті склади (да, де, ди). Указка рухається від голосних до приголосних праворуч -"парашут" опускається, йде читання закритих складів (ад, ед, єд).
Застосування зазначених таблиць дає змогу багаторазовим ненабридливим повторенням досягти миттєвого прочитання будь-якого складу, позитивно впливає на пам'ять, розвиток уваги, пробудження пізнавального інтересу.
Для читання складів із збігом двох-трьох приголосних використовуються таблиці 3, 4. Працюють з ними, як за таблицею 1.
Табл. 3
А
|
Е
|
И Є
|
І
|
О Ї
|
У
|
Я Ю
| ||
СК
|
СКА
|
СКЕ
|
СКИ СКЄ
|
СКІ
|
СКО
|
СКУ
|
СКЯ СКЮ
| |
АСК
|
ЕКС
|
ИСК ЄКС
|
ІКС
|
ОКС
|
УКС
|
ЯКС ЮКС
| ||
СЛ
|
СЛА
|
СЛЕ
|
СЛИ СЛЄ
|
СЛІ
|
СЛО
|
СЛУ
|
СЛЯ СЛЮ
| |
АСЛ
|
ЕСЛ
|
ИСЛ ЄСЛ
|
ІСЛ
|
ОСЛ ЇСЛ
|
УСЛ
|
ЯСЛ ЮСЛ
|
Табл. 4 (таблиця подібна до № 3, тільки беруться злиття приголосних
-стр - нтр).
Закінчивши працювати з таблицями 3 та 4, першокласники, як правило, успішно читають будь-який склад у будь-якому слові. Тож наступний етап - опанування якнайбільшої кількості карток з 8 – 10 словами на кожній. Менше не бажано, бо діти одразу їх запам'ятають і показуватимуть не дивлячись. Більша кількість налякає школяра, та й вправи займуть понад 5 хв. Бажано після злиття приголосних ставити різні голосні.
Табл. 5
Струна
стріла
стрічка
стрибок
|
гостро
айстри
страва
стрімкий
|
зламав
зловити
злість
злива
|
розлука
розлючений
узлісся
злочинець
|
Таблиці читають хором, поодинці, сусід сусідові. Від повільного темпу до дуже швидкого. Дотримуючись і не дотримуючись послідовності слів. Улюблена гра: 2 учні читають одночасно вголос - хто швидше завершить.
Карток налічується не менше 20. Їх велика кількість запобігає можливості впізнавати слова, не читаючи, сприяє збільшенню словникового запасу.
Характерним для читання є те, що діти вчаться на кожному уроці знаходити одиниці читання. Спочатку визначають у слові голосні, далі олівцем проводять від приголосної до голосної дугу, показуючи склад (наприклад, рі-ка, мо-ре, се-ло). По складах перший час читають слова, що містять понад 4 літери. Щоб учні не змішували слів, приєднуючи останній склад попереднього до першого складу наступного, їм на допомогу приходить читання "пароплавом". Суть такого читання полягає в тому, що вчитель добирає по 8-10 різних за структурою слів з 5 і більше літер. Над словами наголоси. Кожний склад знизу позначений дужкою. Всі дужки разом хвилі учні читають і плавно зливають склади у слово - протяжно вимовляють попередній склад, доки очима охоплюють наступний. Паузи роблять лише між словами.
косар парта карта паркан річка школяр колосок колобок колиска машина
Читання "пароплавом" допомагає формувати правильну вимову, свідомо сприймати текст, звичку і вміння бачити сторінку наперед: збільшити темп можна динамічним читанням. Суть його в тому, що на аркуші або плівці кодоскопу (проекція на екрані) на декілька секунд з'являється слово, група слів чи речення. Їх потрібно встигнути прочитати і запам'ятати, щоб потім записати. Слова добирають тематично: до конкретного уроку, синонімічні ряди, антоніми, фразеологічні звороти, основні орфограми (в укр. мові: дж-дз, йо-ьо, апостроф, подовження і подвоєння приголосних). Тренуються спершу на двобуквених словах або складах. Пропонують по 1 слову чи складу. Згодом по 2, 3, збільшуючи до 5-6.
Підвищується показник динамічного читання виконанням такої вправи: у полі зору учнів протягом 20 сек знаходиться картка з написаними у різних напрямах, різними шрифтами, різною довжиною 12-15 слів різними частинами мови. Потім діти усно чи письмово відтворюють ці слова. Мета - запам'ятати якнайбільше.
МИЛО ДІТИ ВЕЧІР АЙСТРА
ЛІС СЕЛО РАНОК ПТАШКА
РАНОК МОЛОКО КВІТИ ДОЩ
РИБА РОМАШКА ВІТЕР
|
У ході опанування динаміки читання складається вміння миттєвого опанування тексту з фіксацією змісту і збереженням одержаної інформації у пам'яті, концентрується увага.
Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору - від кількості друкованих знаків, яку людина охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору з першого дня перебування дитини в школі використовують малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, а також квадрати Шульте. Основу піраміди збільшують від 40 до 60 мм, щоразу додаючи 5 мм.
Приклади пірамідок:
Р О КО САР
Н У ПАР ТА
С Е КАР ТА
М І ПАР КАН
К А ДРУ ЖБА
ГРА БІГ
ДІТИ ІГОР
ЛОВИВ СЕЛОМ
ГУКАЛА БОГДАН
ГУСОНЬКИ ГАЛИНКА
ҐЕЛҐОТАЛИ ПОПАДІТЬ
ГОСПОДАРКА ВІДПОВІДАЛИ
Сприяють розширенню кута зору квадрати Шульте, розміром 20 см / 20 см, поділені на клітинки. Клітинки заповнені літерами і числами. Зупиняючи погляд спершу на середній лінії, пізніше у центрі, за 25 сек називають і показують числа від 1 до 25, літери в алфавітному порядку, числа і літери (1, а, 2, б і т. д.)
1.
1
|
8
|
19
|
7
|
113
|
23
|
16
|
4
|
21
|
25
|
12
|
24
|
9
|
2
|
18
|
3
|
20
|
14
|
22
|
11
|
10
|
17
|
6
|
15
|
5
|
2.
З
|
Н І
|
Ф
|
А
| ||
Б
|
И П
|
К
|
С
| ||
О
|
X Е
|
У
|
Ї
| ||
Ж
|
Л Р
|
В
|
М
| ||
Д
|
Й С
|
Т
|
Г
|
3.
6Й
|
11В
|
16Є
|
И
| |
Е8
|
13Л
|
А9
|
Н
| |
Ї
|
3М
|
4 12
|
3
| |
6
|
101
|
КД 2
|
14
| |
Ж
|
5 15
|
71 17
|
Г
|
Як відомо, у дітей певні труднощі викликають слова з апострофом. Для цього використовується табл. 9. За нею прочитати склад чи слово з апострофом - все одно що перестрибнути через пеньочок. За допомогою таблиці діти вчаться вимовляти склад з апострофом, запам'ятовують правило його правопису.
Закріплюють здобуті уміння шляхом роботи з табл. 10.
Табл.9
|
Табл.10
|
Б
|
м'ята
|
П Є
|
солов'ї
|
В Ї
|
бур'ян
|
М Ю
|
п'ятеро
|
Ф Я
|
б'ють
|
Р
|
об'єкт
|
з матір'ю
| |
в'юн
| |
верф'ю
|
Як засвідчує досвід, робота з названими таблицями дає змогу побудувати навчання за вимогами педагогіки і психології.
Проте, досягти бажаних результатів можна тільки багаторазовим щоденним тренуванням, куди, крім уже вказаних методичних прийомів, входять і такі:
а) виділення на кожному уроці часу для читання мовчки (про себе) і в голос (пошепки);
б) п'ятихвилинка самостійного читання на початку уроків читання;
в) щоденні вправи із скоромовками, які сприяють тренуванню пам'яті, чіткості та швидкості вимови;
г) першочергове прочитання тексту учнями (самостійно), а не вчителем, як за традиційною методикою;
д) стеження за підручником, а не лише слухання, коли вчитель читає;
е) щоденне оцінювання домашнього завдання;
є) використання вправ на вміння швидко орієнтуватись в тексті, наприклад:
- знайти відповіді на складні запитання (методика Є. М. Ільїна);
- дібрати слова на певну орфограму;
- визначити, скільки разів на сторінці повторюється те чи інше слово;
ж) широке застосування ігор, кросвордів, що потребують вміння читати;
з) ознайомлення дітей з якнайбільшою кількістю цікавих книжок, щоб кожен учень зміг обрати таку, за якою навчиться читати без примусу;
и) щомісячне відвідування класом книжкового магазину. Обов'язкова умова - прочитати придбану книгу;
і) робота з читацькими щоденними і формулярами;
ї) проведення (раз на рік) класних та загальношкільних конкурсів ораторів і захисту формулярів, що постають заохоченням самоосвіти, котра неможлива без наполегливого удосконалення техніки читання.
Свідомим вважається читання, коли школяр у тексті визначає його основний зміст, пояснює значення переважної більшості слів, вжитих як у прямому, так і в переносному значенні, розуміє зміст окремих частин тексту (абзац, опис подій, явищ, характеристика героя) і, звичайно, встановлює зв'язок між реченнями, які складають певну частину.
Для перевірки розуміння прочитаного учневі пропонується сказати, про що він прочитав. Якщо школяр неспроможний відповісти, вчитель пропонує йому конкретні запитання або з'ясовує значення окремих слів. В учнів 1 - 4 класів свідоме сприймання тексту перевіряється не лише через уміння відповідати на питання, а й самостійно переказувати зміст (повно, стисло, вибірково, творчо), складати план прочитаного (усно чи письмово), розбивати текст на частини, придумувати заголовки до них, знаходити описи подій, вчинків, природи, образів, давати елементарну характеристику дійовій особі, висловлювати власне ставлення до прочитаного та ін.
Виразність читання. На уроках читання передусім розвиваються емоції почуття дітей. Це відбувається тоді, коли учні співпереживають з героями, уявляють себе поряд з ними, помічають стан, переживання дійових осіб, прагнуть їм допомогти. Ця настроєність найкраще передається під час виразного читання, виконання різного типу творчих завдань, тобто в посильній самостійній роботі дітей.
Методика уроків читання нерозривно пов'язана з елементами виразного читання, оскільки ґрунтовне, осмислене вивчення тексту художнього твору неможливе без яскравого емоційного його звучання. А процес навчання виразного читання немислимий без глибокого проникнення в зміст та ідею твору.
Щоб навчити учнів виразно читати, потрібно насамперед навчити їх володіти усним словом, яке має бути виразником їх думок, почуттів; навчити їх впливати на клас за допомогою інтонації. Це можливо лише тоді, коли вони оволодіють всіма засобами виразного читання: технікою мовлення, логікою мови та емоційно - образною виразністю читання. В основі занять з техніки мовлення лежать вправи з розвитку і контролю дихання, дикції та голосу. Вправи можна проводити як на початку уроку, так і під час фізпаузи.
1. Уночі літає (вдих), вогнем миготить (вдих), а диму немає. (Зірка).
2. Зоря, зоряниця, (вдих)
По землі ходила, (вдих)
Ключі загубила (вдих)
А сонце зійшло (вдих)
Ключі знайшло... (Роса)
(Секундний видих. Після паузи вдих - прочитати на видиху першу частину загадки, знов пауза - вдих, і на новому видиху читати другу «частину». Прочитати цілу фразу на одному видиху секундний видих, пауза, вдих (V - пауза, набрати повітря).
Журавлі-журавлики
Крила натомили. V
Бо довго над морем
З вирію летіли. V
А коли на рідну землю
В чистім полі сіли. V
Немає коментарів:
Дописати коментар